Думай як багатий. Чи справді мислення впливає на рівень достатку?

Колись я дуже любила комфорт.

Мені було важливо жити в хорошій квартирі, мати свої речі, свій простір, нормальні умови.

Іронія була в тому, що цією квартирою я майже не користувалася.

Я працювала по 10–12 годин. Фактично в квартирі жили мої речі, а я приходила туди тільки поспати.

Але за цей комфорт я платила значну частину свого доходу.

І був період, коли після оренди квартири, комунальних платежів та інших обов’язкових витрат у мене практично не залишалося грошей.

Я дуже добре пам’ятаю один тиждень.

До зарплати ще потрібно було дотягнути, а грошей на їжу залишилися буквально копійки.

Я купила пачку «Мівіни» й розтягувала її на два дні.

Моє завдання тоді було дуже простим:

дожити до зарплати.

А потім отримати наступну зарплату так, щоб якимось чином прожити ще один місяць.

І так місяць за місяцем.

Коли все життя перетворюється на фінансовий марафон

Тоді я заробляла приблизно 12–15 тисяч гривень.

Сума залежала від того, чи виконаємо ми план продажів.

Квартира коштувала близько 8 тисяч.

До цього додавалися комунальні платежі, розстрочка за ноутбук приблизно 2 тисячі гривень, транспорт, їжа та звичайні щоденні витрати.

Математика була дуже простою.

Грошей не вистачало.

І вся моя увага була спрямована на те, щоб точно отримати зарплату наступного місяця.

Я працювала більше.

Старалася краще.

Слідкувала за виконанням плану.

Робила все можливе, щоб не втратити ті гроші, які вже мала.

Але практично не думала:

«Як мені заробляти більше?»

Не тому, що мені подобалося так жити.

І не тому, що я не хотіла більшого.

Я просто не бачила інших варіантів.

А потім власник квартири сказав, що мені потрібно виїхати

У якийсь момент орендодавець повідомив, що приблизно за два тижні мені потрібно звільнити квартиру.

До нього мала приїхати мама з Америки, і квартира була потрібна їй.

Для когось це звичайна життєва ситуація.

Для мене тоді це була майже катастрофа.

У мене не було заощаджень.

Для оренди нового житла потрібно було одразу заплатити значну суму — фактично за два місяці.

Плюс залишити гроші на життя.

Плюс транспорт. На роботу я їздила двома автобусами.

Я пам’ятаю цей стан дуже добре.

Ти вже не думаєш про розвиток.

Не думаєш про кар’єру.

Не думаєш про інвестиції, нові професії чи «фінансове мислення».

У голові тільки одне:

де я буду жити через два тижні?

Чи могла я тоді змінити своє життя?

Зараз я думаю: можливо.

Можливо, були варіанти, яких я просто не бачила.

Можливо, можна було шукати іншу роботу.

Домовлятися про більшу зарплату.

Змінювати сферу.

Шукати додатковий заробіток.

Відмовитися від квартири, яка забирала надто велику частину доходу.

Але є велика різниця між тим, що видно зараз, і тим, що було видно мені тоді.

Тоді в мене не було такого досвіду.

Не було людей поруч, які пройшли подібний шлях і могли сказати:

«Дивись, ось ще три варіанти».

Не було звички аналізувати свою ситуацію стратегічно.

А коучинг, наставництво й подібні формати допомоги ще не були настільки поширеними, щоб я взагалі подумала: можливо, мені потрібна людина, яка допоможе подивитися на ситуацію збоку.

Я користувалася тими рішеннями, які знала.

А знала я одне:

працюй більше — і тоді, можливо, вистачить грошей.

Ось де насправді починається «мислення багатої людини»

Для мене сьогодні «думати як багатий» — це точно не стояти перед дзеркалом і повторювати:

«Я багата. Гроші приходять до мене легко».

І не купувати дорогу сумку, щоб «відчути себе людиною з грошима».

Це набагато практичніше.

Це здатність запитати себе:

Чому моя фінансова ситуація виглядає саме так?

Які мої рішення підтримують цю систему?

Що я можу змінити?

Де я намагаюся економити 100 гривень замість того, щоб подумати, як заробити додаткові 5 тисяч?

За що я плачу лише тому, що звикла?

Які навички можуть збільшити мою цінність на ринку?

Де я тримаюся за стабільність, яка насправді давно перестала бути стабільною?

Ось це вже змінює напрямок мислення.

Але є важлива річ, про яку часто мовчать

Дуже легко сказати людині без грошей:

«Просто зміни мислення».

Коли ти не знаєш, чим заплатити за квартиру, мислити стратегічно значно складніше.

Ти думаєш про найближчий рахунок.

Про їжу.

Про транспорт.

Про те, як не втратити роботу.

Тому я не вірю в ідею, що фінансові проблеми виникають тільки через «неправильне мислення».

Є реальні обставини.

Рівень доходів.

Ціни.

Ринок праці.

Сімейні обов’язки.

Здоров’я.

Країна, у якій ти живеш.

Стартові можливості.

Але при однакових зовнішніх умовах наші рішення все одно можуть дуже сильно відрізнятися.

І саме тут мислення починає мати значення.

Мій головний урок із того періоду

Я майже рік жила від зарплати до зарплати.

І весь цей час намагалася краще виживати всередині тієї самої системи.

Замість того щоб поставити під сумнів саму систему.

Це був болючий урок.

І зараз, коли я знову опиняюся в ситуації, яка мене не влаштовує, я намагаюся поставити собі інше запитання:

«Якщо я продовжу робити те саме ще рік — куди це мене приведе?»

Якщо відповідь мені не подобається, значить, потрібно шукати інший шлях.

Не обов’язково одразу знати який.

Іноді перший крок — просто перестати переконувати себе, що єдиний можливий варіант — це той, яким ти користуєшся зараз.

І запитання до тебе

Якщо твоє фінансове життя через рік залишиться точно таким самим, як зараз, — тебе це влаштовує?

Якщо ні, спробуй сьогодні відповісти собі на три запитання:

Що я постійно роблю однаково?

Якого результату це мені дає?

Що я могла б спробувати зробити інакше?

Бо іноді зміни в доході справді починаються зі зміни мислення.

Але не з магічного «я багата».

А з моменту, коли ти вперше допускаєш:

можливо, існує інший спосіб жити.